Як пандемія «оздоровила» науково-методичні  наради у «Джерелі»

Освітяни школи-інтернату погоджуються з філософською думкою про те, що немає злого, щоб на добре не вийшло. Так, справді, пандемія змінила в освітньому закладі більшість звичних рутинних практик, зокрема, проведення науково-методичних нарад.

Педагоги школи-інтернату «Джерело» змогли дібрати актуальні та нагальні способи спілкування й розв’язання проблем, які задовольняють усіх. Адже в дистанційних форматах комунікації можна краще залучати педагога до співпраці, більше уваги приділяти конкретності й цілеспрямованості  кожного меседжа вчителя.

«Дистанційний» досвід освітян «Джерела» міцно прижився у школі-інтернаті, де створено нову систему координат, що допомагає зрозуміти плюси і мінуси інноваційного формату освітянських нарад, а відтак підвищити свою компетентність через:

– асинхронність: працівники «зустрічаються» за потреби, відпрацьовують графік нарад максимально гнучким. Адміністрація пише електронний лист або записує відео з актуальною інформацією, а педагоги спілкуються, дискутують у режимі онлайн;

 – уважність, де голос кожного вчителя почутий. Педагоги можуть запропонувати своє бачення, як поліпшити дистанційне  навчання, зробити освітній процес більш зручним та ефективним;

– гуманність: зв’язок між людьми, комунікація, соціально-емоційна підтримка кожному освітянину.

І як результат -  у школі-інтернаті інтегрували в наради блоки на кшталт: «Помиляємося – значить рухаємося вгору», «Піклуємось про свою кваліфікацію», «Будуємо методичний дім», «Актуальне та наболіле».

Високий рівень матеріально-технічного забезпечення «Джерела» дає змогу стати провайдером та інноваційним осередком збереження технологій. Досвід роботи школи-інтернату збагатився цифровим репозитарієм, в якому накопичуються матеріали, не тільки  для методичних нарад, а й для впровадження дистанційних технологій в освітній процес. В електронному архіві поряд з методичними рекомендаціями  акумулюються й навчально-презентаційні блоки та тематичні комплекси уроків. 

Таким чином,  можна констатувати, що у «Джерелі»  змогли адаптувати традиційні зустрічі-наради до вимог нової реальності. І це дало змогу педагогам впоратись зі стресовими чинниками. Відтак педагоги освітнього закладу почуваються більш готовими до розв’язання освітніх проблем. Сподіваємось, що ці знахідки знадобляться і тоді, коли школа-інтернат повернеться до звичних освітніх параметрів.