У «Джерелі» - прем’єра!

«Театр-це завжди неповторність,

 якийсь безмежний дотик до душі»

Ліна Костенко

Напередодні Дня гумору та сміху в школі-інтернаті «Джерело»  в котрий раз перегорнули сторінки класиків української комедії, щоб в театрально-сценічній формі репрезентувати невмирущі сюжети творів великих Майстрів.

Свою осяжну нішу, серед інших ефективних форм роботи,  заповнила аматорська театралізована вистава у виконанні педагогів та учнів школи-інтернату за п’єсою Михайла Старицького « За двома зайцями».

Той, хто обрав девізом свого життя слова Уільяма Шекспіра: «Життя – це театр, а кожна людина в ньому – актор», об’єдналися у креативну групу  аматорських акторів, щоб якомога яскравіше зіграти свою роль. Так, Конограй Ірина Володимирівна, вчителька української мови та літератури, акумулювала в собі не тільки роль художнього керівника, режисера-постановника, а й – харизматичного актора. А вчитель ритміки Коваленко Людмила Владленівна, зазвичай, і помічник режисера, і хореограф, і балетмейстер. Кожний член театральної групи – як унікальний інструмент одного оркестру, який хочеться слухати, релаксувати та насолоджуватись…

      Настав час вистави. Цього весняного дня коридори  школи-інтернату, як театральне фойє під час прем’єри, заполонили численні гості: педагоги, школярі, батьки, науковці ЗОІППО та всі небайдужі до театру. У глядацькій залі – аншлаг. У повітрі то там, то тут лунає театральна лексика : "вистава","афіша","актори", "сюжет", "сцена", "кульмінація","комедія"," гра","Михайло Старицький".

        І ось засяяла рампа шкільної сцени. Власноруч виготовлені декорації, костюми, атрибути, інтригуюче перевтілення акторів у комедійних персонажів з легкістю перенесли захоплених глядачів у далеке ХІХ століття. Справжніми перлинами акторського таланту стали учень 9-А класу Геворкян Артур та вихователька Артеменко Ольга Вікторівна, які зіграли головні ролі у виставі. Відтворення гумористичних колізій та неперевершена гра дорослих та дітей зачаровували, просвітляли, рятували від сум’яття думок, допомагали пізнавати істину.

Бурхливі оплески, усміхнені обличчя, вигуки «браво», щирий український гумор стали справжньою нагородою для шкільних акторів.  А заступник директора школи-інтернату з НВР Крохмаль Наталія Борисівна не змогла стримати емоцій: «Ми щасливі, що протягом години мали змогу побувати в епіцентрі буяння живого мистецького слова, вирування почуттів та справжньої насолоди».

Наразі, після перегляду цієї вистави, педагогічний колектив переконався, що «Джерело» ніколи не випаде із сценічно-культурних контекстів доки буде звертатись до таїн  мистецтва,  до класики театрального дійства, а подруга муз Аврора завжди буде супроводжувати навчально-виховний процес школи-інтернату.