Через тернії - до світла

У кожного своя доля

І свій шлях широкий…

Т.Г.Шевченко

Питання про те, чи можуть працювати у спецшколах для дітей з вадами слуху нечуючі вчителі , вважається спірним.

Але у колективу нашого навчального закладу не виникає ніякого сумніву щодо того,що  глухі педагоги нарівні з чуючими  можуть успішно виконувати свої обов’язки.

Педагоги , які працюють у «Джерелі», своєю сумлінною працею доводять, що нечуючі люди можуть бути справжніми вчителями і наставниками.

Багато років спостерігаємо, з якою особливою повагою учні з ураженим слухом ставляться до наших нечуючих педагогів Стомаченко Ірини Дмитрівни і Чепурненка Дмитра Леонідовича .  Ще б пак , самі нечуючі, а – вчителі!

Це підносить їх у дитячих очах, і вони мають на глухих дітей великий виховний вплив. 

Дехто з вихователів, недосконало володіючи  жестовою мовою, не може справитись з учнем- задирою або непослухом. І тоді , звертається  до Ірини Дмитрівни або Дмитра Леонідовича  за допомогою або порадою.

Часто спостерігаємо як Дмитро Леонідович Чепурненко проводить з дорослими хлопцями суто чоловічу розмову, звертаючись до них зрозумілою  мовою жестів. З усього видно, що між наставником і вихованцями- щирі та дружні стосунки, але без усякого панібратства.

І завжди після таких виховних уроків юнаки змінюються на краще.

Звичайно і Дмитро Леонідович і Ірина Дмитрівна пройшли через життєві тернії та випробування, але досягли своєї мети - отримали вищу освіту, стали кваліфікованими спеціалістами , реалізували себе в багатьох напрямках. 

Ірина Дмитрівна Стомаченко все життя пов’язала з навчанням нечуючих дівчат швейній справі.

Багато хто з її учениць стали справжніми майстрами своєї справи -  Волкова Олена, Зирянова Марина, Кошель Наталія, Новік Юлія, Саприкіна Марина, Віндюшева Валентина.

Вона є для вихованців беззаперечним авторитетом у всьому: і в роботі, й у житті. Тому що небайдуже ставиться до своєї справи, старанно передає їм професійні знання, керує гуртком української жестової мови «Співучі руки», є активним учасником художньої самодіяльності. І взагалі - великий життєлюб, що може бути для дітей цікавим співрозмовником, який уміє захищати свої погляди і правоту.

І  Дмитро Леонідович і Ірина Дмитрівна сприймають негаразди вихованців як свої власні. До них ідуть нечуючі юнаки  і дівчата зі своїми турботами, радощами і невдачами, тому що свято вірять-вони вчасно протягнуть руку допомоги, не дадуть впасти духом, висловлять мудру пораду.

Колеги-однодумці впевнені: Дмитро Леонідович і Ірина Дмитрівна завжди можуть бути прикладом для наслідування молоді, їх наставниками на життєвому шляху.

Засідання методичної ради 19.10.2016 року

 «Лише найактуальніше, найбільш дієве і корисне - в освітні  реалії  сьогодення» -

девіз чергового засідання методичної ради школи-інтернату «Джерело».

Методична рада «Джерела» сприяє консолідації зусиль усіх підрозділів методичної служби й виступає колективним експертом з усіх питань діяльності методичних об’єднань  та інших структурних підрозділів, пов’язаних з навчально-виховною, навчально-методичною та науково-методичною роботою.

На засіданні, яке відбулося 19.10.2016 року, експертна комісія рекомендувала до сертифікації монографії, майстер-класи, уроки, позакласні заходи педагогів Панфілової Г.М. , Шаповалової Н.Л.,Ботнарєвої Н.В., Крохмаль Н.Б., Коршунової Н.І., Жука О.А.,Сапальової Н.Г., Третяк О.О.

На засіданні були розглянуті та схвалені для використання педагогічними працівниками навчального закладу досвіди роботи вчителів-учасників фестивалю-конкурсу «Педагог року спеціальних закладів освіти-2016» Ботнарєвої Н.В. і Васильєвої Т.С.

Вчитель Жук О.А. презентував модель оновлення сайту школи-інтернату, обговорення якої завершилося одностайним схваленням.

Про участь педагогів і школярів у конкурсах, методичних та учнівських форумах, перспективи цих заходів повідомила словесник Сапальова Н.Г.

Схвальним висновком та рекомендацією щодо подання на Міжнародну  науково- практичну конференцію завершився розгляд роботи авторів Аушєва С.П., Крохмаль Н.Б., Шокарєвої О.Є. з проблеми “Науково-експериментальний підхід до практики створення і трансформації єдиного корекційно-реабілітаційного простору навчального закладу задля вдосконалення шляхів інтеграції оздоровчого процесу в структуру освітньої системи школи-інтернату”.